Він поруч, Він «з нами Бог», Який допомагає нам боротися з кожним злом, допомагає нам преображати себе і світ на краще. Тому ті, що сьогодні бомблять наші намети, бомблять і Його намет. І хоч у цій боротьбі темрява постійно нашіптує нам, що ми неначе покарані, і немає нам надії. То все одно завжди перемагає Світло, яке промовляє нам: «Ти син мій улюблений, ти все зможеш. Просто в цій боротьбі вхопися міцно за мою руку всіма твоїми силами, і я визволю тебе від усього зла, пригнобленого, але дорогого мені сина»!
Інколи боротьба між темрявою і Світлом буває такою сильною, що ті, хто борються зі злом, здатні покласти своє земне життя на вівтар справедливості заради любові до ближніх своїх. Через біль розлуки ми оплакуємо їх, але навіть у цій важкій драмі Ангел Світла промовляє нам, що вони вже вище за Тавор, вони там, де сяє Світло лиця Небесного Отця!
І всі ми, що мандруємо на цій земній «долині сліз», кожного разу, коли боремось із власними гріхами і зі злом, що панує у світі, преображаємося, освітлюючи наш внутрішній світ неймовірним Таворським сяйвом.
Пригадаймо місце, ситуацію в житті, коли ми глибоко пережили Боже прощення, любов і милосердя. У когось це траплялося в сповідальниці, у когось – під час прощі, а ще в когось просто під час щоденної молитви чи іспиту сумління.
Пригадали? І що ви тоді сказали у своїй душі? – Ох, як мені зараз добре! – Яка благодать! Хочеться бути тут вічно! – О, Боже, яка краса! Який душевний спокій!
Чи це не було те ж саме, що пережив святий Петро? Насправді ці хвилини були досить короткими, а ми хотіли, щоб вони були вічними… Головне, щоб було бажання, і ці хвилини стануть вічними. Але це буде у Раю! А тим часом ми запрошені Христом шукати Царство Боже та його справедливість уже тут, на землі!
Зрозумівши це, ми можемо розбивати намети: ми дійшли до Світла вже тут, на землі, і там, колись у Раю!
о. Іван СТЕФУРАК,
головний редактор часопису “Нова Зоря”, керівник Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ