Понеділок, 26 серпня, почався з наймасштабнішою повітряної атаки. За даними Defense Express, на враження нашої енергетичної інфраструктури ворог витратив щонайменше 127 ракет і 109 дронів. Загальна вартість того, що летіло, – понад 1 млрд доларів. І більшість цих грошей «згоріла» в небі внаслідок роботи ППО, можна лише дякувати, пише Максим Карпаш у Репортері.
Задаюсь останнім часом питанням: чому так росіянам аж так стало на тому, щоб знищити українську енергетику? Вони зосередились на тому, у чому бачать власну силу. Бачу в цьому філософський та практичний виміри.
Філософський вельми іронічний – знищуючи нашу енергетику, яка від самого відновлення незалежності була постійним джерелом корупції в Україні, вони в особливий спосіб вибивають базу у поточних та майбутніх корупціонерів місцевого штибу. На відновленій енергетиці за кошти союзників буде складно так легко й нагло побудувати корупційні схеми. Тобто росія сама цими руйнуваннями енергетики сама втинає важливий зв’язок з Україною, корупційний.
У практичному сенсі рф поводиться цілком у стилі петродержав, які почали усвідомлювати, що ера викопного палива закінчується. Основне джерело доходів росії міліє на очах. Цьому є безліч свідчень – від масштабів введення об’єктів відновлювальної енергетики у світі, зниження кількості авіаперевезень, які активно заміняється онлайн зустрічами, і аж до все менших обсягів продажів автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння.
Дійшло до того, що країни-члени ЄС ближче до 2030 року наполовину скоротять закупівлі нафти й газу, а до 2050 мали б узагалі відмовитись від цього. А це ж був клієнт, який купував понад половину російських нафти і газу.
Читайте Максим Карпаш: Треба перевинайти вищу освіту
І для таких верхівок утворень, які прийнято називати петродержавами (від petroleum – англ, нафтогазовий), це дуже небезпечно. Петродержавами називають країни, які понад 10% своїх доходів отримують від продажу нафти, природного газу та продуктів їх переробки. Тобто йдеться не про фактичні обсяги, а про те, яку частку це становить від доходів держави.
Наприклад, США чи Норвегія також продають багато нафти чи газу, але там частка у загальних доходах держави мізерна. Вони отримують значно більші доходи від продажу товарів і послуг з високою доданою вартістю.
Іншими словами, якби в рф було краще життя для більшої частки громадян у вигляді більшої кількості якісного житла, вищого рівня доходів, кращого соціального забезпечення та медичного обслуговування, вони мали б суттєво менше нафтогазової сировини для експорту. А петродержави, як ми бачимо на прикладі рф, навпаки вибудовують цілу систему обмежень добробуту своїх громадян, аби більше експортувати. Далі цей експорт забезпечує грішми ключову систему для функціонування їхніх систем – корупцію.
Читайте Максим Карпаш: Неетичні практики бізнесу щодня вбивають в Європі 7 000 людей
Окрім нашого ошалілого сусіда маємо низку інших прикладів петродержав – Катар (головний спонсор ХАМАСу, який вже не мислить себе без війни з Ізраїлем), Венесуела (постійно хоче на когось напасти), Іран (агресор із довгим резюме).
Цинічно, але виглядає, що Україна саме у спосіб війни та ударів по енергетиці звільняється від суттєвого корупційного потенціалу в майбутньому. Нехай така думка тішить нас у час, коли немає світла.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Post Views: 22
