Трохи більше ніж два тижні тому в Івано-Франківську відкрився новий ресторан української позитивної кухні. І якщо ви щойно подумали «сто перший заклад з українською кухнею», то не кваптеся з висновками, а краще дочитайте нашу ревізію до кінця. Адже «Далі буде» — це зовсім інший досвід, інші відчуття!
А тепер по порядку. Найперше, що відчувається, коли заходиш у ресторан: відмінний сервіс. Адміністратор зустрічає тебе з дверей, допомагає зняти та повісити верхній одяг, проводить до столика і цікавиться настроєм. Тут справді відчуваєш, що тебе чекали. Усі максимально привітні та відкриті. Під час обіду ми задали тисячу питань нашій офіціантці, і вона терпляче про все розповіла.
Інтер’єр. Я довго думала, як влучно описати інтер’єр закладу, але в мене виникає лише одна асоціація: гармонія. Насправді тут багато цікавих деталей: текстура необробленого дерева, міді, каменю, стіна з живих вазонів, різні сценарії освітлення, але все це настільки спокійно і вдало реалізовано, що складається враження, ніби тут усе так сталося само собою, ніби це творіння природи, а не справа рук дизайнера. І насправді я аплодую стоячи. Бо зосередившись, ти починаєш помічати безліч цікавих деталей, які злилися в єдину симфонію. Тут масивний стіл з ідеально відшліфованого дерева без лаку, якого постійно хочеться торкатися, там — величезна мідна люстра химерної форми, кімната зі сталою температурою, де свого часу чекають сотні пляшок вина, велика вітрина з різнокольоровими головками сиру. Це зовсім не те, що уявляєш, коли чуєш «ресторан української кухні». Тут реалізований новий сценарій. Це дивує, захоплює і заворожує.
Тепле приглушене світло, лунає легка нейтральна музика, яку не треба перекрикувати, щоб почути співрозмовника, але водночас перекриває звуки кухні та розмови інших відвідувачів. Усе це створює атмосферу усамітнення та абсолютного спокою.
Вбиральня: це той випадок, коли не пройдеш повз без фото в дзеркалі. На стінах імітація чорної цегли, великі мідні двері, металеві рукомийники, а замість стільниці — стовбур дерева. Знову ж таки, тут багато схованих підсвіток, які створюють враження, ніби все трохи ширяє над землею. Мені сподобалось, що кнопка зливу вмонтована в підлогу, і не треба її торкатися руками. Усе безконтактне.
Меню та кухня. В меню ресторану «Далі буде» страви української кухні, але в кожну з них кухарі приправили своїм баченням. Мені сподобалось, що тут поєднані страви з різних регіонів: тут і полтавські галушки, і рапани з Криму, карпатські лісові грибочки, і Київський торт з ліщиною. Тут можна провести справжній гастро-тур Україною. Усе водночас і знайоме, і нове.
Фішкою закладу є власне виробництво молочних продуктів. Не лише звична бринза, сметана чи кисломолочний сир, тут є страчателла, бурата, йогурт з ружею.
Тому ми замовили усі страви з їхньою молочкою.
А саме: салат з трьома видами чері зі страчателлою, голубці зі свинини в томатно-вершковому соусі зі сферами копченої сметани та карамельну моркву зі страчателлою і ліщиною.
Мені було цікаво, як подадуть голубці, адже це дуже домашня страва, і я ніколи не куштувала її в закладах. Спойлер: подача голубців — це щось неймовірне! Зелена олія, томатний соус, кульки зі сметани, і все всипане квітковими пелюстками. На смак теж чудово: ніжні, аж тануть у роті, томатний соус лише вдало доповнює смак. Хотілось би сказати, як вдома, але по правді тут таки трохи смачніше.
Особливістю салату із томатами чері є зовсім не томати чері і навіть не ніжна страчателла, а свіжа і дуже яскрава м’ятна заправка. Вже всі звикли до поєднання томатів, сиру і базиліку, а тут абсолютно нове звучання з м’ятою. Мені дуже сподобалось!
Але найцікавішою на смак виявилася морква. Розказую: м’які солодкуваті і трішки пряні морквяні брусочки, відчувається трішки часнику, але він ледь вловимий, не перебиває смаку, далі ніжний нейтральний сир і хрумкі шматочки ліщини, що додають характеру всій страві.
Рекомендую спробувати, коли прийдете на обід у «Далі буде» після виходу ревізії. Взагалі, усі наші страви виглядали дуже апетитно, на кожній тарілці яскраві і соковиті кольори, пелюстки різних квітів.
Із напоїв ми обрали моркв’яно-яблучні фреші.
А після обіду нам ще принесли комплімент від закладу: теплі шматочки хліба з маслом власного виробництва. І хоча ми вже були точно не голодні, але теплий домашній хліб з солоним малом — це до біса смачно, по-домашньому і як в дитинстві. Тому дякую!
На виході ми не втримались і купили йогурт та страчателлу, потішити домашніх!
А ще в закладі є велика винна кімната, де неймовірний асортимент українських вин. Тому варто повернутись і продегустувати ще їх!
Ціни: зазвичай я не даю категоричну оцінку ціновій політиці в закладах. Адже це завжди дуже суб’єктивно. Але тут таки дозволю собі сказати, що думаю. Для такого закладу тут недорого. За наш обід на двох ми заплатили 560 грн. Отримали справжню гастрономічну та естетичну насолоду. Тому, якщо хочете провести особливий вечір, то варто розглянути «Далі буде».
Взагалі, мене дуже тішить, що в нашому місті, незважаючи на часи і всі складнощі, відкриваються нові заклади. Мені б хотілось, щоб люди рекомендували саме ресторани такого рівня, коли гості міста питають: «Куди варто сходити в Івано-Франківську?»
Бо «Стояча піца» і журек, звісно, смачно, але здається, вже варто привчати себе до чогось гарнішого, смачнішого і культурнішого.
Працює заклад щодня 11:00-23:00
І знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 4
Запис «Далі буде» — ревізія ресторану української позитивної кухні в Івано-Франківську спершу з’явиться на OGOGO!.