Щорічно зростає кількість випадків застосування статті 161 Кримінального кодексу України органами досудового розслідування, однак значна частина проваджень закривається ще на етапі досудового розслідування, що вказує на низьку ефективність цього процесу.
Про це йдеться у Тіньовому звіті до Звіту Єврокомісії щодо України у 2023 року.
Ілюстративне зображення. Фото: Brian Wangenheim / UnsplashТак, у документі зазначається, що попри позитивні зміни в законодавстві, система правопорядку залишається недостатньо дієвою у боротьбі зі злочинами на ґрунті ненависті. Конституція України закріплює принцип недискримінації, однак існуючі закони охоплюють обмежену кількість ознак.
Наприклад, Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації” є основним документом, який формує антидискримінаційну базу, проте його перелік захищених ознак є неповним: відсутні згадки про СОГІ, внутрішньо переміщених осіб та ВІЛ-позитивний статус. Крім цього, бракує таких понять, як множинна дискримінація, сегрегація та віктимізація.
Також чинне законодавство не передбачає можливості адміністративної відповідальності за дискримінацію, а Омбудсман не має повноважень притягати порушників до відповідальності.
У тіньовому звіті правозахисники звертають увагу на те, що для створення ефективної системи протидії та запобігання дискримінації необхідно виправити існуючі недоліки в законодавстві, щоб забезпечити доступ до всіх правових засобів захисту в випадках дискримінації. Це передбачає розширення та уніфікацію переліку захищених ознак у різних нормативно-правових актах, включаючи такі ознаки, як СОГІ, внутрішнє переміщення, ВІЛ-позитивний статус і стан здоров’я.
Крім того, потрібно доповнити переліки заборонених форм дискримінації, включивши такі явища, як множинна дискримінація, віктимізація, сегрегація та відмова від розумного пристосування. Також слід ввести адміністративну відповідальність за дискримінацію, яка не повʼязана з насильством і жорсткими формами мови ворожнечі, що потребують криміналізації.
Нагадаємо, що у контексті злочину геноциду, а саме ненависті до українців як представників національної групи, що поєднана з наміром знищення української національної групи як такої, існує необхідність збору даних та доведення мотиву нетерпимості. У звʼязку з цим громадські організації “Центр Соціальна Дія” та “Truth Hounds” розробили посібник “Мотив нетерпимості у міжнародних злочинах”.