Коли був малим, відчував, що доторкаюся до світу, про який невдовзі не залишиться жодної – доброї чи недоброї – вісті. Оповіді, типи, звичаї, вислови, байки і пісеньки з дорадянських часів здавалися приреченими на знесення. Уявив себе тоді тінню євангелістів, Луки, наприклад. Думав, що у тому переломі хребта, який зробила радянщина-російщина, важливою є фіксація. І фіксація […]
