Меблева фабрика «FRANKOF» є найбільшим роботодавцем та платником податків в Лисецькій громаді. Тут виготовляють понад сто моделей диванів, матраців, стільців, які користуються попитом і в Україні, і за кордоном. КУРС бачив, як працює виробництво, в рамках престуру у Лисецьку громаду, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України.
Як розповідає фінансовий директор «FRANKOF» Василь Чорномаз, пошук працівників на меблеве виробництво триває постійно. Попри війну і економічну кризу в компанії великі плани на розвиток, а без кваліфікованих людей він неможливий.
Компанія «FRANKOF» розпочала роботу у 2009 році із невеличкого гаража, у якому працювало троє людей. Пізніше орендували приміщення у Старому Лисці. У цей час засновники почали залучати нових фахівців, щоб розвивати фабрику.
«Зараз, у час війни, найбільше страждає логістика, проте фабрика продовжує експорт. Ми відправляли партії товару в Румунію, Німеччину, Іспанію, Чехію та Польщу. Ми навіть робимо меблі для готелів і ресторанів в Європі. Ставку робимо зараз і на розвиток в США, і в напрямку Великобританії», – розповідає Василь Чорномаз.
За його словами, зараз на виробництві найбільш затребуваними є технічні професії – столярі, поклейники і швачки.
На фабриці працюють переважно жінки, серед яких є і внутрішньо переміщені особи. Щоб полегшити їхню роботу, керівництво подрібнює завдання на етапи і впроваджує наставництво. Жінок закріплюють за бригадирами, які їм допомагають.
«Беручи жінок на роботу, ми проговорюємо всі обов’язки. І жінка сама вже вирішує, які готова на себе взяти. Якщо жінка свідомо йде на роботу столяром, то ми, звісно, їй не відмовимо», – пояснює Василь Чорномаз.
Нещодавно на фабриці встановили станок, який буде сам розкроювати тканини за допомогою лазера. Він має замінити близько шести людей. Така автоматизація зменшить помилки, збільшить якість та швидкість роботи.