Минулого року в Естонії у першому читанні ухвалили закон про мову ворожнечі, утім подальший його розгляд у парламенті зайшов у глухий кут. Головною перешкодою для подальшого просування законопроєкту стали розбіжності серед провідних партій щодо того, які критерії має містити мова ненависті, щоб її можна було кваліфікувати як кримінальний злочин.
Про це інформує естонський мовник ERR.
Фото: RiigikoguСоціал-демократи вважають, що законопроєкт слід прийняти в тій версії, в якій його вже ухвалили в першому читанні, тобто покаранню мають підлягати публічні заклики до ненависті, насильства або дискримінації за ознакою національності, раси, кольору шкіри, статі, стану здоров’я, мови, походження, релігії, сексуальної орієнтації, політичних поглядів, майнового та соціального статусу.
Тим часом міністр юстиції Лійза Пакоста з партії Eesti 200 вважає, що рамкове рішення ЄС, яке вимагає криміналізації мови ненависті, має бути інтегроване в естонське законодавство в якомога більш обмеженому трактуванні, тобто тільки за ознаками національності, кольору шкіри або релігії, щоб захистити свободу слова.
За її словами, в правовій комісії парламенту нарешті дійшли висновку, що не до кінця зрозуміло, яку саме проблему розвʼяже криміналізація мови ненависті за іншими ознаками.
Пакоста зазначила, що вона запропонувала соціал-демократам внести окремий законопроєкт, якщо вони все ще прагнуть криміналізувати мову ненависті за іншими критеріями, окрім національності, кольору шкіри або релігії.
Член правління Партії реформ Валдо Рандпере заявив, що спочатку слід розібратися, чи є необхідність у прийнятті нового закону для виконання рамкового рішення ЄС, або достатньо вже існуючих законів.
За його словами, Естонія навесні надіслала відповідний запит до Єврокомісії, але відповіді поки що не отримала. На думку Рандпере, першочергово слід дочекатися цієї відповіді.
Єврокомісія у 2020 році розпочала проти Естонії процедуру за порушення, оскільки Пенітенціарний кодекс Естонії, на думку Брюсселя, недостатньо регулює мову ненависті та суперечить рамковому рішенню ЄС.
Нагадаємо, що у Верховній Раді Україні вже понад три роки на розгляді перебуває законопроєкт №5488. Він пропонує посилити покарання за злочини на ґрунті ненависті, і містить сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність серед переліку ознак, за якими заборонена дискримінація. Законопроєкт готовий до голосування, але ніяк не виноситься до сесійної зали. Через це весь цей час кривдники отримують мінімальні покарання за напади на ЛГБТІК-людей.